Кодеин напиток Lean (лин) Северобайкальск

Однажды я решил, что пора бы закладки поднимать на новый уровень. Захожу в темную-темную дыру, и вижу там особнячок. И зашел на этот БОШЬ туда! Встретил меня джигит, дал закурить и взял с собой на прогулку по этому паленому двору. Больше не нужна мне халява - гоняю поднятый кайф! Батя мне говорил: "Сынок, оставь эту чернуху!", но я все в момент забыл и покатил отдыхать. Наркотики - моя вмазка, я словно рыба, зацепился на крючке! Безумие прет, я готов на многое, даже на космический рофл! Моя птичка, я за тобой ведь иду - будем охотиться на утку, в индейском стиле плутаем, там, где наркотики растут!

Началась охота, индейскими перьями украшена - веду я за собой дружину психоделических воинов. И криками они вызывают духов ночи, чтобы поймать утку в этой чертовой гречке! Внутри меня горит метамфетамин, и я скачу от радости, словно джокер наркоманских карт. Табличка на дереве: "Вход в психоделический рай! Добро пожаловать на мою вечеринку!"

Обернулся я назад, и увидел такое! Там черная женщина, покрытая грязью, и под ней огромные грибы психоделические. Взгляд ее ветшает, но остается сладким. Я подошел поближе и сказал: "Мама, поднимайся на дерево, покажи мне, где я самый герой наркомании!" Она посмеялась и ответила: "Дитя мое, ты уже в этом бреде!"

И вот мы поднялись на дерево, и мир стал плясать. Утки на небе танцуют, а я готов на голову влететь. У меня в руках топор, готовый расколоть реальность на куски. И тут они, утки, летят, и я кричу: "Увидимся, товарищи, на другом психо-концерте!"

Покрываясь потом, я остановился. Мой мир из красок и спокойствия исчез. Батя снова со своими рассуждениями, и я все вспомнил о моем рождении. Может, пора сбежать отсюда, оставить этот психушковский контент! Но я смехом отвечаю: "Батя, это - мой рофл! Я наркоман-рэпер, тут свои законы!"

Вот так и вышло, что я купил кодеин. И на утку в индейском стиле поехал охотиться. Топор в руке и с психоделическим фоном в мозгу - это дорого стоит, дружище! Но в самом деле, кайф в этой чертильне есть. Если хочешь ощутить настоящий флоу, прокачайся до моего уровня!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!